Критерії оцінювання письмових робіт

Критерії оцінювання диктанту
Складено на підставі орієнтовних вимог до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу, відповідно до листа МОН №1/9-196 від 27 березня 2019 року

Нормативи оцінювання диктанту

Бали	Кількість помилок	Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше	7	4
2	13-14	8	3
3	11-12	9	1+1(негруба)
4	9-10	10	1
5	7-8	11	1(негруба)
6	5-6	12	-

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

• орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
• повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
• розрізняють "грубі" помилки й "негрубі" (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не…; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;
• орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
• за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ (ТВОРІВ ТА ПЕРЕКАЗІВ)

ВИДИ ПОМИЛОК,

РІВНІ,  БАЛИ

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, - зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

  

Рівень	Бали	Характеристика змісту виконаної роботи	Грамотність
			орфографічних і пунктуаційних	лексичних, граматичних і стилістичних
Початковий (Бали  цього рівня одержу-ють учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв)	1	Учень будує лише окремі, не пов'язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна*.	15-16 і більше	9-10
	2	Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна й одноманітна.	13-14
	3	За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені.	11-12
Середній (Балів цього рівня заслуго-вують учні, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі)	4	Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників(до семи), наприклад: характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську лексику).	9-10	7-8
	5	За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників( до шести): роботі властива поверховість  висвітлення теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін.	7-8
	6	За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо.	5-6
Достатній (Балів цього рівня заслуго-вують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків)	7	Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень  текст (у разі переказу – з урахуванням виду переказу), вдало добираються лексичні засоби (у разі переказу – використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але в роботі є недоліки (до чотирьох),  наприклад: відхилення від теми, порушення послі-довності її викладу; основна думка не аргументується тощо.	4	5-6
	8	Учень самостійно будує достатньо повне (у разі переказу – з урахуванням виду переказу), осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще  недоліки за певними показниками(до трьох).	3
	9	Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у разі переказу – з урахуванням виду переказу); розкриває тему, висловлює основну думку (у разі переказу – авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу – використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); однак припускається окремих недоліків (за двома показниками): здебільшого це відсутність виразної особистісної позиції чи належної її аргументації тощо.	1+1 (негруба)
Високий (Балів цього рівня  заслуго-вують учні, які вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіста-вляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосову-ютьвисловлюван-ня до особли-востей певної мовленнєвої ситуації, комунікатив-ного завдання)	10	Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу – з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему; (у разі переказу – зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності і виразності тексту; але за одним з критеріїв допущено недолік.	1	3
	11	Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу – з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання; висловлює власну думку, зіставляє її з думками своїх однокласників (у разі переказу – враховує авторську позицію), вміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.	1 (негруба)	2
	12	Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю.	–	1

  

*Окрім того, оцінюючи усне висловлювання, враховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; 

у письмових висловлюваннях - наявність: 

1) орфографічних та пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція); 

2) лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція). 

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на два.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу  до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається  кількість балів за мовне оформлення і  їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється в бік більшого числа.

ВИДИ ПОМИЛОК

1. ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ

До групи лексичних помилок відносять недоліки мовлення, пов’язані з використанням слів і фразеологічних зворотів, які не відповідають нормам літературної мови.

До типових лексичних вад тексту відносять такі:

1)   стилістично немотивована тавтологія – повтор слова, спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях: Школярам доручили прибрати шкільний двір;

2) стилістично немотивований плеоназм – дублювання значення у двох словах: Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір;

3)  стилістично немотивоване багатослів’я – уживання зайвих слів: Похід князя Ігоря на половців відбувся у квітні місяці;

4) уживання слів у невластивому значенні: Молоко дуже корисливе для дитячого організму; Я рахую, що…; вірні рішення; задати запитання;

5)  порушення сполучуваності слів, часто засноване на інтерференційних явищах: Ми зайняли перше місце на конкурсі;

6)  уживання слів, не властивих літературній українській мові (немотивовані діалектизми, полонізми, росіянізми): Треба приймати участь у різних міроприємствах;

7)  уживання слів, не властивих зображуваній епосі: Солдати князя Ігоря були відважними;

8)   некоректне вживання фразеологізмів: Я і природа – це дві сторони медальйона.

2.   ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ

До групи граматичних помилок зараховують морфемні, словотвірні, морфологічні й синтаксичні порушення.

 До типових граматичних помилок відносять такі:

1)   мофремні й словотвірні – помилки, спричинені:

а) уживанням нетипових для української мови (малопродуктивних, що витісняються іншими продуктивними засобами, чи зовсім не властивих мовній системі) словотворчих засобів, найчастіше суфіксів: атомщики, непередбачувальні, поставщиків, датчанин;

б) порушенням закономірностей поєднання твірної основи й словотворчого засобу в похідному слові: подмінять, двохтрубне.

2)  морфологічні – помилки, що спричинені невідповідністю формального вираження якогось із граматичних значень тієї чи тієї повнозначної (самостійної) частини мови – роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, особи, часу, способу, стану, виду.

3) синтаксичні – помилки, що спричинені незабезпеченням передбаченої граматичним ладом української мови побудови конструкцій (словосполучень, речень, надфразних єдностей) відповідно до усталених моделей синтаксичних зв’язків і відношень. Залежно від складності конструкції можуть бути виділені помилки на рівні:

3.  СТИЛІСТИЧНІ ПОМИЛКИ

До стилістичних помилок належать випадки недоцільного вживання оцінно-емоційно-експресивно забарвлених мовних засобів різних рівнів мовної системи.

До типових граматичних помилок відносять такі:

1)  уживання слів, властивих одному стилю, у тексті іншого: Професор далі балакав про фонетичні особливості староукраїнської мови.

2)   уживання мовних штампів (кальок, кліше): Червоною ниткою через усю поему проходить думка про об’єднання руських князів для захисту батьківщини.

3)  нагромадження в одному реченні слів, що належать до тієї самої частини мови: У цій статті розповідь про навчання учнів шкіл Львова в давнину.