Теорія літератури

Віршування 

Ритм -  (ГР. РОЗМІРНІСТЬ) –упорядкованість, повторюваність

Стопа - - повторювана частина віршованого рядка

  Двоскладові стопи

ХОРЕЙ - наголос на 1 складі	ЯМБ -  наголос на 2 складі
Є така поезія Верлена. Де поет себе питає сам У гіркому каятті: «Шалений! Що зробив ти зі своїм життям?» '-  -\  '-  -\  '-  -\  '-  - \ '-  -	Упала ніч сріблиста. Імла недобра млиться. На гори по безліссю Буланий вітер звівся.          -  '-\  -  '-\  -  '-\   -

 Трискладові стопи

Буду я доню будити зі сну. В сірі очиці її зазирну.	Вже близько причал і кричать радо люди. Всі бурі вже витримав наш крабель	Не кладіть же мені, не кладіть Гостролагідні лавра листки…

    РИМА  - СПІВЗВУЧНІСТЬ У ЗАКІНЧЕННІ  РЯДКІВ ВІРША

ВИДИ  РИМУВАНЬ

ПАРНЕ (СУМІЖНЕ)	ПЕРЕХРЕСНЕ	КІЛЬЦЕВЕ
Булу я доню будити зі сну. В сірі очиці її зазирну.( аа  бб)	Білий місяць чорним  перевитий, Хмари  за вікном у небі в’ються. Я люблю, коли є в домі діти.І коли вони вночі сміються.( абаб)	Мовчать квітки, і день квітневийДерева моляться без слівІ спів пташиний занімів, Лиш вітер лине полудневий ( абба)

ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ВИКОРИСТАННЯ ПИСЬМЕННИКАМИ  ОДНАКОВИХЇ ЧИ БЛИЗЬКИХ  ПРИЙОМІВ ХУДОЖНЬОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДІЙСНОСТІ ПРОТЯГОМ ТРИВАЛОГО ЧАСУ

НАПРЯМ	ВИЗНАЧЕННЯ	ПРЕДСТАВНИКИ
АНТИЧНІСТЬ Стародавні Греція  та Рим	Міфічне та водночас реалістичне моделювання дійсності	Гомер, Вергілій, Анакреонт, Сапфо. Есхіл, Софокл
РЕНЕСАНС  ХІV – ХVІ ст.  в Європі        в Середньовіччі	ВІДРОДЖЕННЯ,  розквіт мистецтва, гуманістичні ідеали	Петрарка,  Боккаччо, Шекспір, Сервантес
КЛАСИЦИЗМ ХVІІ – ХVІІІ ст.  в Європі	Орієнтація на античність, жорсткі вимоги до творів	Нікола Буало, Фонвізін
БАРОКО (італ. химерний, дивний) ХVІІ – ХVІІІ ст.	Складна метафоричність, показ складного внутрішнього світу особистості	Кальдерон, Мільтон, Сковорода
ПРОСВІТНИЦТВО  (Фр.) ХVІІІ ст.	Перебудова соціального життя через освіту	Дідро, Руссо, Вольтер
СЕНТИМЕНТАЛІЗМ (Фр. - почуття) ХУІІІ – поч. ХІХ ст.	В центрі уваги митців - почуття простої людини, її право на щастя	Річардсон, Карамазов, Гете, Котляревський Квітка-0сно'вяненко
РОМАНТИЗМ              ХУІІІ – поч. ХІХ ст.	Поведінка людини у виняткових ситуаціях, втручання надприродних сил	Байрон.  Скотт, Гюго, Гейне, Гофман. ранній Шевченко
РЕАЛІЗМ  ХІХ ст.  (класичний )	Показ людини у суспільних зв’язках, розкриття внутрішнього світу людини	Стендаль, Бальзак, Діккенс, Толстой, Шевченко, Франко
МОДЕРНІЗМ    ХХ ст.    (Фр.-новітній,   сучасний ) ТЕЧІЇ МОДЕРНІЗМУ:	Загальна назва художніх пошуків митців ХХ ст. Важливе значення – символам , алегорії	Ніцше, Фройд. Кафка, Камю, Манн
ІМПРЕСІОНІЗМ (Фр, враження)	Передача вражень від дійсності. Відсутність чіткої форми, уривчастість, ліризм	Брати Гонкури. Пруст, Бунін, Коцюбинський
ЕКСПРЕСІОНІЗМ (Фр, вираження)	Пошук духовних засад митця. Настрої відчаю передаються через переживання персонажів	Німецькомовні автори Бехер, Франк
СИМВОЛІЗМ (Гр. – знак)	Показ внутрішньої суті людини через символи	Рембо. Верлен, Блок
ПОСТМОДЕРНІЗМ	«Немає у світі нічого завершеного». Гра з «чужим» текстом	Барнс, Павич, Зюскінд, Бродський

ЗМІСТ І ФОРМА ТВОРУ

ЗМІСТ	ФОРМА
ПРОБЛЕМАТИКА   Те, що лежить в основі твору, про що розповідається	Жанр, композиція, художнє оформлення твору, тобто словесно - виражальні засоби

ТЕМА

ІДЕЯ

 

Те, що лежить в основі твору і     вимагає розкриття головної думки

Порушення злободенних сучасних питань

Основна думка про зображені життєві події

  зумовлена змістом побудова твору,

порядок розгортання подій й ситуацій

СЮЖЕТ -  частина композиції, головний ланцюг подій у художньому творі, що рухають дію

                           

 це особлива форма естетичного освоєння дійсності, коли при узагальненні зберігається життєва конкретність ЗОБРАЖУВАНОГО  ПРЕДМЕТА

                             ( ЛЮДИНИ,    ПОДІЇ,   ПРИРОДИ,  ЯВИЩА…)

 

              

Авторська мова відмінна від мови персонажів

ЗВУКОВІ ЗАСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ  алітерація асонанс

ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ        діалектизми           архаїзми             неологізми

 

    

ЕПІТЕТ	КРАСИВЕ ОЗНАЧЕННЯ	СЯЮЧИЙ ПОГЛЯД
ПОРІВНЯННЯ	ЗІСТАВЛЕННЯ ПРЕДМЕТІВ	ОЧІ, ЯК ВОЛОШКИ
МЕТАФОРА	ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ	КИПИТЬ ВІД ЗЛОСТІ
МЕТОНІМІЯ	ПЕРЕНЕСЕННЯ ЧАСТИН НА ЦІЛЕ
ГІПЕРБОЛА	ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ	ЛЕВ'ЯЧА СИЛИ
АЛЕГОРІЯ	ПЕРЕНЕСЕННЯ ЯКОСТЕЙ	В БАЙКАХ: ТВАРИНИ- ЯК ЛЮДИ
ОКСЮМОРОН	ПОЄДНАННЯ НЕПОЄДНАНОГО	ГАРЯЧИЙ СНІГ
ІРОНІЯ	ТОНКА НАСМІШКА	РОЗУМНМЙ,              АЖ СТРАШНО

АНАФОРА               ЕПІФОРА                 АНТИТЕЗА  ІНВЕРСІЯ                 ГРАДАЦІЯ             ПАРАЛЕЛІЗМ

КАЛАМБУР – мовний зворот, побудований на грі слів
ПАРАДОКС – вислів з несподіваним (алогічним) судженням

АСОЦІАЦІЯ (лат. сполучення ) - зв'язок чуттєвих образів, які виникають при відтворенні  дійсності,      з уявленнями, котрі зберігаються в пам’яті

«АПОКАЛІПСИС» - церковна книга, що містить пророцтво про кінець світу

БАЛАГАН – театральне видовище

на ярмарках і народних гуляннях

БЕСТСЕЛЕР (англ. кращі продажі) – надзвичайно популярна книга, що користується великим попитом

КАТАРСИС (грец. очищення) – найвища форма трагізму, коли емоції трагізму не пригнічують,                    а «просвітляють», «очищують» читача

ПАРОДІЯ (грец. переспів) – комічне або

сатиричне наслідування іншого художнього твору

ПІДТЕКСТ - прихований глибинний смисл

РЕКВІЄМ (лат. спокій)– багатоголосий вокальний твір скорботно-патетичного звучання

ТРАВЕСТІЯ (італ перевдягання) – пародійне «перелицювання» високого стилю низьким

«ТЕАТР АБСУРДУ» - драматургія Йонеско, Беккета. гротескно-комічне зображення штучності й безглуздості повсякденного життя

 ЩО ВІЗЬМЕМО НА УРОК?

1. АВТОР ТА НАЗВА ТВОРУ

2. ДЕТАЛЬНА БІОГРАФІЯ АВТОРА 

3. ЕПІГРАФ

4. АЛГОРИТМ АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО ТВОРУ

5. АЛГОРИТМ АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

6. АЛГОРИТМ АНАЛІЗУ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

7. ТЕКСТ ТВОРУ

8. НАВИЧКИ ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ

9. ЗНАННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ ЕЛЕМНТІВ ТВОРУ

  10. ЗНАННЯ ПОЕТИЧНИХ ФІГУР

10. ЗНАННЯ ХУДОЖНІХ ЗАСОБІВ

Поезія – це завжди неповторність,

                                                Якийсь безсмертний дотик до душі                                                                    Ліна Костенко

1. Рід і жанр твору

2. Тема                                               

3. Образи, символи                          

4.Віршування (стопи, римування )

5. Художні засоби, поетичні фігури

6. Основна думка

7. Враження від ліричного твору

1. ІНТОНАЦІЯ 2. ЧІТКІСТЬ ТА ВИРАЗНІСТЬ 3.ТЕМП (ШВИДКІСТЬ) 4. ЕМОЦІЙНІСТЬ. 5. МІМІКА ТА ЖЕСТИ 6. ЗАГАЛЬНЕ ВРАЖЕННЯ